-
1 чинка
1) ( действие) ла́годження, ладна́ння; лата́ння, підла́тування; застру́гування, підстру́гування2) ( приспособление для очинки) маши́нка для застру́гування (для пі́дстругування) олівці́в
См. также в других словарях:
ЧИНКА — ЧИНКА, чинки, жен. 1. только ед. Действие по гл. чинить1 (разг.). Чинка замка. Чинка белья. Чинка карандаша. 2. Машинка, приспособление для очинки чего нибудь (прост.). Чинка для карандашей. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова